Серцево-судинні захворювання на сьогодні є однією з домінуючих причин захворюваності та смертності дітей. У структурі кардіоваскулярної патології новонароджених та дітей першого року життя 65-70% становлять вроджені вади серця (ВВС). У структурі ж смертності, пов’язаної з вродженими вадами розвитку, ВВС займають перше місце. ВВС значною мірою впливають на рівень малюкової смертності у країнах СНД, вони складають 11-12% серед причин смертності немовлят. Вроджені вади серця є складною проблемою сучасної клінічної педіатрії, як в медичному, так і в соціальному плані. Вроджена вада серця- це патологічний стан, котрий характеризується аномаліями розвитку серця і магістральних судин, що виникли внаслідок порушення ембріогенезу в період 2-8 тижня вагітності під впливом несприятливих факторів зовнішнього середовища (віруси, токсичні речовини та ін.) і внутрішнього (продукти порушеного обміну речовин та ін.) середовища на фоні спадкової схильності.

Найчастіше, з чим зустрічаються педіатри-це відкритий овальний отвір (ВОВ). Він присутній у 30% здорових дітей- це технічно не є дефект міжпередсердної перегородки (ДМПП). Більшість ДМПП асимптоматичні, особливо у дитячому віці. Клінічні прояви залежать від величини шунта (отвору) та віку пацієнта. До симптомів відносять: знижену толерантність до фізичних навантажень та часті повторні респіраторні інфекції. У дітей першого року життя- синюшність носо-губного трикутника при плачі дитини чи годуванні її грудьми. У дорослих діагностують посилення серцебиття, застійна серцева недостатність. При аускультації серця- вислуховується систолічний шум у 2-3 міжребір’ї зліва. ДМПП менше 6мм в діаметрі зазвичай протягом перших років життя регресують (затягуються). З іншого боку дефекти в діаметрі більше 8мм зазвичай збільшуються. Діагностика таких вад серця- це своєчасне проведення та спостереження в динаміці УЗД – серця.
Пролапси серцевих клапанів, в особливості мітрального- дуже частий прояв вегетативної дисфункції. Діти, що мають 1ступінь (4-5мм) ПМК без регургітації (зворотній рух крові) при проведенні стрес-УЗД серця, можна вважати практично здоровими. Вони можуть займатись фізкультурою у основній групі, але без змагань та кросів. Діти з 1 ступенем ПМК і наявною регургітацією при стрес УЗД-серця- повинні знаходитись під наглядом ревматолога, заняття рекомендовані у підготовчій групі. Пацієнтам з ПМК та морфологічними змінами на клапанах серця — слід проводити профілактику інфекційного ендокардиту.
Інфекційний ендокардит(ІЕ) – це важке інфекційне захворювання, частіше бактеріальної природи, з першопочатковим ураженням клапанів серця і пристінкового ендокардиту, що супроводжується бактеріємією, деструкцією клапанів, емболічним, тромбогеморагічним, імунокомплексним, ураженням внутрішніх органів і без лікування і веде до смерті. За останні 10-15 років, відмічається збільшення захворюваності на інфекційний ендокардит. ІЕ- може виникати у будь-якому віці. Потенційним збудником, що може його викликати може бути більше 100 мікроорганізмів. Основним серед них є стафілококи (30-50%) і стрептококи (20-30%). Профікалктика розвитку ІЕ у хворих з підвищеним ризиком являє собою: своєчасне і правильне прийняття антибіотиків після різних маніпуляцій чи хвороби. Осінньо-зимовий сезон є найбільш небезпечним.
Також вагоме місце в кардіоревматології займає ревматична хвороба (РХ)-це велика група більше 100 назв, що об’єднують захворювання запального і дистрофічного характеру, загальними проявами яких є: ураження серцевої тканини і суглобовий сндром. Відомо, що більшість ревматичних хвороб дебютують (перший прояв хвороби) у дитячому віці і мають тенденцію до хронічнго перебігу, що призводить до інвалідизації, яка проявляється переважно ураженням опорно-рухового апарату, внутрішніх органів і органу зору. Загальна кількість дітей з цією патологією складає приблизно 25-30%. Тому, хвороби суглобів у дітей та підлітків- це дуже актуальна проблема не тільки для педіатрів і терапевтів, але і для багатьох вузьких спеціалістів: неврологів, окулістів, ендокринологів, ортопедів, лікарів ЛФК, психотерапевтів і реабілітологів.
Знання ранньої діагностики, тактики своєчасного та найбільш адекватного лікування хвороб, особливо запальних захворювань- у більшості випадків дозволяє попередити хворобу чи досягти її ремісії.

Лікар кардіолог – ревматолог дитячий МЦ «Благомед»
Нелідова Тетяна Валентинівна