Кашель — це рефлекторний акт, спрямований на очищення дихальних шляхів від мокроти або сторонніх часток. Так як кашель є явищем рефлекторним, то причини його, так чи інакше, пов’язані не тільки із зовнішніми чинниками (інфекцією, алергією, пилом), але і внутрішніми (грижі міжхребцевих дисків, хронічний гастрит, захворювання щитовидної залози тощо). До найвідоміших з них належать:

хронічний і гострий ларингіт; ГРВІ; хронічний тонзиліт грижа міжхребцевого диска; чужорідне тіло гортані, бронхів; хронічний і гострий синусит (фронтит, гайморит, етмоїдит); алергія на пилок рослин; аденоидит (аденоїди); алергія на шерсть тварин; реакція на холодне повітря; реакція на пил, сухе повітря; алергія на харчові продукти та ін

Важливо з’ясувати, почалося чи захворювання з кашлю або ж кашель з’явився при розвитку хвороби. При появі кашлю необхідно визначити його характер: сухий чи вологий, нападоподібний, спастичний; розвивається вдень або переважно ввечері, при засипанні, вночі; частий або тільки покашлювання.

Для остаточного встановлення діагнозу і вибору тактики лікування необхідне проведення додаткових  обстежень, об`єм яких, лікар встановить після попереднього огляду пацієнта.

Не можна відкладати візит до лікаря, коли кашель супроводжується підвищеною температурою, пітливістю, втратою ваги, безбарвною або забарвленої кров’ю мокротою, задишкою або неможливістю лежати в горизонтальному положенні, набряками, особливо, якщо вони призводять до збільшення маси тіла, загрудинним болем, надмірною втомлюваністю , втратою апетиту або постійною нудотою.

Навіть якщо кашель не сильно докучає вам, але не проходить протягом трьох місяців і більше, необхідно звернутися до лікаря і визначити джерело цієї проблеми.

Якщо ви не впевнені в походженні кашлю, не варто приймати протикашльові препарати, тобто препарати, що знімають кашльовий рефлекс, — цим можна серйозно погіршити ситуацію. Не слід також при першому ж покашлюванні поспішати користуватися антибіотиками — можливо, що вони абсолютно даремні в даній ситуації. У будь-якому випадку, краще звернутися до лікаря-пульмонолога.

Основні захворювання, які супроводжуються кашлем:

—       Бронхіт — це запалення оболонки бронхів, яке супроводжується кашлем, невеликим підвищенням температури тіла і відхаркуванням мокротиння. Бронхи в нашому організмі відіграють роль труб, через які повітря з гортані переходить в легені. Вони виділяють спеціальну речовину — слиз, яка вберігає від інфекцій. А, як відомо, інфекції викликають запалення, бронхи починають виділяти більшу кількість слизу, за допомогою якої наш організм намагається очистити дихальні шляхи. Бронхіт — захворювання дуже поширене.

Основні симптоми:

—       Кашель( вологий або сухий, з виділенням мокротиння чи без нього)

—       Підвищення температури тіла( може бути в нормі)

—       Біль у грудях

—       Задишка

—       Швидка втомлюваність

—       Відчуття хрипів за грудиною.

—

—       Бронхіальна астма — захворювання досить поширене, за даними медичних досліджень нею хворіють від 4 до 10% населення. Лікування хвороби ускладнюється тим, що бронхіальна астма, симптоми якої схожі з багатьма легеневими хворобами, не завжди піддається діагностиці на ранніх стадіях. Бронхіальна астма має чіткі симптоми, але, незважаючи на це, її часто плутають з іншими захворюваннями бронхів і призначають лікування антибіотиками і відхаркувальні препарати, які не допомагають хворому і заводять хворобу у більш глибоку, хронічну стадію.         Основні симптоми:

— свистяче дихання, зрідка чутне на відстані;
— непродуктивний кашель;
— задишка різної інтенсивності;
— напади задухи з відчуттям «нестачі повітря» (часто відзначаються в нічний час, що викликає раннє пробудження).

Пневмонія — запалення легень, при якому уражаються маленькі повітряні бульбашки (альвеоли) і тканини навколо них. Погіршення можна відчути раптово: слабкість, головний біль, висока температура та нудота, біль у грудях і утруднене дихання. Розвиток захворювання може бути і не таким вираженим, а навпаки, уповільненим — тоді його ще важче розпізнати. Найчастіше пневмонія є ускладненням після інших захворювань, особливо ГРВІ та грипу. Зазвичай до них відносяться люди, які перенесли грип на ногах, і займалися самолікуванням. У разі появи симптомів захворюваннянеобхідно відразу звернутися до лікаря, так як при пневмонії допомагають тільки антибактеріальні препарати, а лікуватися ними самостійно абсолютно неприпустимо. Безконтрольний прийом антибіотиків призводить до того, що дуже багато форм бактерій стають стійкими до них, і тоді лікування сильно ускладнюється.

Хронічне обструктивне захворювання легенів — це хронічне захворювання, що характеризується прогресуючим обмеженням прохідності дихальних шляхів і асоціюється з незвичною запальною відповіддю легень на шкідливі частки або гази, в першу чергу – у зв’язку з палінням.

Основні симптоми:

-Хронічний кашель, що частіше турбує вдень, рідше вночі

-Виділення харкотиння – зазвичай в невеликій кількості

-Прогресуюча задишка: може визначатися хворим як необхідність додаткового зусилля при диханні, дихальний дискомфорт, стиснення грудної клітки, часте дихання

-При тяжкому перебігу: втрата ваги, остеопороз, депресивні стани, занепокоєння, тривога (системні наслідки захворювання)При ХОЗЛ значно зростає частота інфекційних захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів.

            Туберкульоз легенів —  це інфекційне захворювання. яке викликає бактерія туберкульозу. Туберкульозне запалення може виникнути у будь-яких органах тіла, однак найчастіше вражає легені. Через життєдіяльність та розмноження бактерії туберкульозу пошкоджують легеневі тканини, та через це виникають симптоми захворювання з боку легенів. В наш час туберкульоз майже завжди виліковний. Однак відсутність правильного лікування може закінчитися смертю.

Основним симптомом туберкульозу легенів є кашель, який триває понад три тижні, а також:

підвищена температура,

нічна пітливість,

втрата апетиту та зниження ваги тіла,

втомлюваність.

 

Вище перерахована лише невелика кількість захворювань, які супроводжуються кашлем та  протікають з подібною симптоматикою. Не зважаючи на те,що симптоми дуже подібні захорювання можуть бути різними,  а отже і кардинально різне лікування. Самолікування може призвести  до розвитку ускладнень  чи хронізації процесу.  Тому, якщо Ви відмітили у себе один, або декілька симптомів не займайтеся самолікуванням, а зверніться за допомогою до пульмонолога, сімейного лікаря,терапевта  або педіатра, якщо хворіє ваша дитина.

Діагностичний мінімум, який допоможе лікареві у встановленні діагнозу:

Спірографія  – неінвазивний діагностичний метод, за допомогою якого виявляють порушення вентиляційної функції органів дихання та їх тип.

Аналізи – проведення необхідних лабораторних досліджень з метою підтвердження або виключення гострої чи хронічної інфекційної, алергічної патології, тощо.

Рентгенографія органів грудної клітини (ОГК) —  для виявлення патології органів грудної клітки (пневмонії, туберкульозу, саркоїдозу, онкологічних захворювань тощо)

Варто зазначити, що рентгенографія в МЦ «Благмед» проводиться за допомогою рентген- діагностичної системи  APELEM ( виробник —  Франція) з мінімальним опроміненням за рахунок короткої експозиції, що особливо важливо при обстеженні маленьких пацієнтів.

 

Лікар – пульмонолог Медичного Центру «Благомед»

Назаревич Ольга