Основною причиною передчасної смерті серед населення України є хвороби серцево-судинної системи, особливо ішемічна хвороба серця (ІХС) та ішемічний інсульт. Смертність від цих хвороб є в кілька разів вищою ніж у країнах Європи та перевищує 60%. Щорічно виявляється близько 2 млн. нових хворих з цією патологією, з них кожен другий — працездатного віку. Виникнення і перебіг серцево-судинних захворювань часто проходить непомітно для самого пацієнта протягом тривалого часу і тісно пов’язані з наявністю факторів ризику, основними з яких є артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолестеринемія, ожиріння, тютюнопаління, низька фізична активність. Спеціалісти Всесвітньої організації охорони здоров’я вважають, що три чверті всіх смертей можна попередити за допомогою відповідних змін способу життя, при цьому ефективність профілактики для зниження смертності при хворобах серця та судин більше ніж на 50 % пов’язана з модифікацією факторів ризику і на 40 % — з якісним лікуванням. Щоб якомога довше залишатися здоровим необхідні: — Повна відмова від куріння. — Регулярна та адекватна фізична активність мінімум 30 хвилин п’ять разів на тиждень. — Здорове харчування. — Здоровий сон. — Відсутність зайвої ваги. — Артеріальний тиск нижче 140/90 мм рт. ст. — Рівень холестерину крові нижче 5 ммоль/л (190 мг/дл). — Нормальний рівень глюкози крові (<5,5 ммоль/л). — Боротьба зі стресами або запобігання їх появі.
1. Відмовтеся від куріння!
Загальновідомо, що куріння є причиною розвитку багатьох захворювань, в тому числі і серцево-судинних, прискорює процеси атеросклерозу та тромбоутворення в судинах, наприклад ризик виникнення інфаркту міокарда у кілька разів вище у курців порівняно з некурцями. Ефект кожної викуреної сигарети триває близько 30 хв. Вже на 1-й хвилині після викурювання систолічний артеріальний тиск підвищується на 15, а на 4-й — на 25 мм рт. ст. При однакових рівнях АТ мозковий інсульт та ІХС у курців виникають в 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить. Згубну дію мають всі види тютюнових виробів незалежно від способу куріння, включаючи кальян і куріння трубок. Пасивне куріння теж підвищує ризик виникнення хвороб серця і судин. Дані досліджень вказують на 30% підвищення ризику виникнення серцево-судинних хвороб у співробітників та членів сімей курців. Позитивний ефект від припинення куріння доведений, при цьому певні позитивні ознаки з’являються практично відразу, інші — через деякий час.
2. Будьте активними! Регулярно займайтеся фізичними вправами!
Регулярна фізична активність та дихальна гімнастика зменшують ризик судинних подій у здорових осіб, у людей високого серцево-судинного ризику, а також у пацієнтів, що вже перенесли інфаркт міокарда чи інсульт в різному віці, що, наприклад, дозволяє знизити артеріальний тиск на 8 – 10 мм рт. ст. Будь яка фізична активність асоціюється із зниженням ризику виникнення захворювань серця та судин. Здорові дорослі особи повинні займатися фізичними вправами до 5 годин на тиждень, або 30-60 хвилин щодня, навантаження мають бути мінімум середньої інтенсивності. Регулярна фізична активність позитивно впливає на весь організм, призупиняє розвиток артеріальної гіпертензії у осіб з нормальним АТ, допомагає знизити АТ у пацієнтів з підвищеним тиском, контролювати масу тіла, знизити ризик виникнення цукрового діабету 2 типу, покращує обмін ліпідів. Бажано займатися такими фізичними вправами, які приносять задоволення чи можуть бути використані у щоденному житті, наприклад, швидка ходьба, їзда на велосипеді, ігрові види спорту.
3. Дотримуйтеся принципів здорового харчування!
Споживайте якісну їжу в оптимальних кількостях.
Відомо, що характер харчування впливає на ризик виникнення захворювань не тільки шлунково-кишкового тракту, а й онкологічних та серцево-судинних. Окрім цього харчування впливає на рівень глюкози та холестерину крові, масу тіла, показники артеріального тиску. Їжа має бути різноманітною, а її калорійність повинна дозволяти підтримувати ідеальну масу тіла (індекс маси тіла<25 кг/м2). Яким же має бути харчування, що для цього слід зробити? — Споживання жирів має становити не більше 30% калорійності раціону, а насичені жирні кислоти повинні становити <10% від загальної енергетичної потреби організму. Слід збільшити кількість продуктів з ненасиченими жирами, які містяться в основному в риб’ячому жирі і рослинних оліях. Риба має споживатися мінімум двічі на тиждень, із яких хоч один раз – жирні сорти риби. — Вживання не більше 5 грамів солі на день. — Вживання щодня 200 грамів фруктів (2–3 порції), 200 грамів овочів (2–3 порції), тобто 30–45 грамів клітковини (зернові, овочі, фрукти). — Вживання алкогольних напоїв повинно бути обмежене, на день не більше 2 порцій (20 грамів алкоголю) в чоловіків і до 1 порції (10 грамів алкоголю) в жінок. — Прийом їжі має бути частим, невеликими порціями (4-5, навіть до 6-ти разів на день). — При збереженні перерахованих правил харчування – ніякої специфічної дієти не потрібно.
4. Позбудьтеся зайвої ваги.
Близько половини дорослого населення України має надмірну вагу або ожиріння, причому половина хворих на ожиріння, не усвідомлюють цього. Для оцінки маси тіла популярним методом є визначення індексу маси тіла (ІМТ), який визначається відношенням маса тіла в кілограмах до зросту в метрах у квадраті. У дорослих надлишку ваги відповідає ІМТ в межах від 25 до 29,9 кг/м2, а при ІМТ 30 кг/м2 і більше вже діагностується ожиріння. Коли цей індекс перебуває в межах 20-24,9 кг/м2 вважається, що маса тіла є нормальною. Особи, які мають надмірну вагу або хворіють на ожиріння мають дуже високий ризик виникнення гіпертонії, діабету, серцево-судинних хвороб, деяких типів раку, у них частіше виникають і психосоціальні проблеми, причому ці ризики зростають із зростанням індексу маси тіла. Наприклад ризик захворіти на цукровий діабет зростає у 100 разів у хворих на ожиріння, а 80% всіх випадків виникнення діабету можна віднести на рахунок ожиріння і надмірної ваги. Однак ці ризики значно знижуються при нормалізації маси тіла, при цьому можливе суттєве відновлення втраченого здоров’я, так зменшення ваги на 10 кг дозволяє знизити рівень систолічного артеріального тиску на 15 – 30 мм рт. ст., а діастолічного – на 10 – 20 мм рт. ст. Основними в лікуванні ожиріння є низькокалорійні дієти, обмеження вживання алкоголю, регулярні фізичні вправи, зміна способу життя. Зниження маси тіла має відбуватися поступово, не більше 1 кг на тиждень. Іноді цього недостатньо, необхідні призначення медикаментів чи хірургічні втручання. Та важливо не перестаратися, адже не виключено, що недостатня маса тіла також може призвести до підвищення серцево-судинних захворювань та смертності.
5. Контролюйте свій артеріальний тиск.
Підвищений артеріальний тиск (AT) називають артеріальною гіпертензією, вона є однією з основних причин розвитку ішемічної хвороби серця, виникнення аритмій, захворювань судин головного мозку, ниркової недостатності та багатьох інших. Вже починаючи з АТ 115/75 мм рт. ст. кількість смертей від ІХС та інсульту неухильно зростає, тому, згідно рекомендацій Європейського товариства кардіологів, оптимальним є тиск не вище 120/80 мм рт. ст., а гіпертензією вважається АТ 140/90 мм рт. ст.і вище. Артеріальна гіпертензія потребує адекватного лікування. Тільки лікар врахує всі супутні захворювання, протипокази до вживання певних ліків, побічні дії препаратів, їх оптимальні комбінації. Бажано AT знижувати поступово. Як правило, антигіпертензивну терапію потрібно продовжувати все життя. Окрім медикаментозної терапії необхідна зміна своїх звичок і способу життя (відмова від куріння, нормалізація маси тіла, фізичні вправи, зменшення вживання солі та інше), котрі допоможуть знизити кількість та дози ліків, необхідних для нормалізації артеріального тиску.
6. Підтримуйте рівень холестерину крові в межах норми.
Підвищений рівень холестерину в плазмі крові є одним з основних факторів ризику виникнення атеросклерозу судин і, відповідно, пов’язаних з ним захворювань (інсульту, інфаркту міокарда та інших хвороб). Але негативний вплив мають не всі види холестерину. В плазмі крові ліпіди зв’язуються з білками утворюючи ліпопротеїни різної густини. Є так звані «погані» ліпопротеїни низької густини (ЛПНГ), які приймають участь в процесі формуванні атеросклерозу і утворенні атеросклеротичних бляшок та «хороші» ліпопротеїни високої щільності (ЛПВГ), які мають навпаки антиатерогенну дію. Певний вплив на розвиток хвороб серця та судин мають і тригліцериди. Є й інші фракції ліпідів в крові, але ці найважливіші. Тому необхідно не лише знати свій рівень холестерину, а й весь спектр ліпідів. Велика кількість досліджень показала, що зменшення рівня «поганого» холестерину (ЛПНГ) на кожні 1 ммоль/л супроводжується зниженням смертності від серцево-судинних захворювань та зменшенням кількості інфаркту міокарда на 20-25%. Рекомендований рівень загального холестерину в плазмі крові має становити менше 5 ммоль/л, а «поганого» холестерину ЛПНГ — менше 3 ммоль/л. Пацієнти високого ризику, особливо ті, що вже хворіють на серцево-судинні захворювання чи цукровий діабет, мають знижувати рівень ЛПНГ до 1,8 ммоль/л і нижче, а якщо це неможливо – на 50% від вихідного. Залежно від наявності факторів ризику та рівня ліпідів в плазмі крові для зниження рівня холестерину рекомендують зміну харчування і способу життя та медикаментозну терапію. В харчуванні слід надавати перевагу продуктам що містять ненасичені жири (риба, рослинні олії…) та відмовлятися від продуктів з високим вмістом тваринних жирів (ковбаси, жирні сорти м’яса, молочні продукти…).
7. Слідкуйте за рівнем глюкози в плазмі крові.
Остерігайтеся цукрового діабету.
Цукровий діабет (підвищення вмісту глюкози в крові) є одним з важливих чинників виникнення серцево-судинних захворювань, а вже при наявності цих хвороб — значно прискорює їх розвиток. Майже половина хворих на ЦД 2 типу тривалий час не підозрює на наявність цієї грізної недуги через практично безсимптомний її перебіг. Визначайте періодично рівень глюкози в крові, він не повинен перевищувати 5,5 ммоль/л. Якщо цей показник підвищений – необхідні додаткові обстеження та консультація ендокринолога, можливо це діабет. Оптимальним та необхідним для контролю ЦД є визначення рівня глікозильованого гемоглобіну, який дозволяє оцінити середній рівень глікемії за досить тривалий термін (до 3-х місяців) та являє собою комплекс глюкози і гемоглобіну. Розвиток цукрового діабету часто пов’язують з неправильним харчуванням, надлишковою вагою, шкідливими звичками які призводять до ушкодження підшлункової залози. Свій вклад у виникнення ЦД вносить і недостатня фізична активність, і часті стреси, і спадковість. Основним ускладненням цукрового діабету є розвиток змін у дрібних та крупних судинах, які пришвидшують атеросклеротичні процеси, розвиток ішемічної хвороби серця, інсульту, ниркової недостатності, можуть привести до виникнення сліпоти, гангрени ніг. Захворювання серця виникають в 4-5 разів частіше у осіб, що хворіють на ЦД порівняно з тими, що мають нормальний рівень глюкози в крові. Для хворих з вже наявним цукровим діабетом інтенсивне лікування гіперглікемії знижує ризик мікросудинних ускладнень, при цьому цільовий рівень глікозильованого гемоглобіну становить <7 %. Жорсткий контроль артеріального тиску, зниження рівня холестерину внаслідок прийому статинів значно зменшує кількість серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з діабетом.
8. Позбудьтеся храпу
Протягом останніх років все більшу увагу звертають на порушення сну і його вклад в розвиток багатьох захворювань. В рекомендаціях по лікуванню гіпертонічної хвороби та серцевої недостатності вже вказується на необхідність виявлення цих порушень. Сон та його тривалість залежать від багатьох чинників. За статистикою кожна п’ята людина хропе вві сні, іноді храп супроводжується зупинкою дихання, що є ознакою синдрому обструктивного апное сну (СОАС). У більшості випадків синдром апное уві сні спостерігається у пацієнтів з ожирінням. Серед хропунів артеріальна гіпертензія зустрічається у 50-90% осіб, у них у 2-3 рази вищий ризик ішемічної хвороби серця, вдвічі – інсультів, значно вищий ризик виникнення аритмій. У свою чергу, виявлення та лікування СОАС у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю чи гіпертензією знижує частоту виникнення інфаркту міокарда, інсульту та смерті. Більшість людей навіть не підозрюють про наявність у них зупинок дихання, іноді вони заперечують сам храп, тому лише обстеження у спеціаліста зможе допомогти виявити проблему.
9. Якщо Ви вже перенесли інфаркт міокарда чи порушення мозкового кровообігу – попередьте повторне захворювання!
Протягом перших п’яти років після перенесених гострого інфаркту міокарда чи інсульту близько 40% пацієнтів переносить повторний інсульт і 20% — повторний інфаркт міокарда. Ефективність профілактики: зниження смертності при ІХС більше ніж на 50 % пов’язане з модифікацією факторів ризику і на 40 % — з оптимізацією тактики лікування. Вторинна профілактика спрямована на запобігання передчасної смерті, сповільнення прогресування атеросклерозу судин, в т.ч. і коронарних артерій, попередження ускладнень і загострень хвороби. Для цього необхідне чітке виконання призначень лікаря щодо прийому медикаментів та дотримання рекомендацій, що стосуються методів немедикаментозної профілактики. Дана профілактика вимагає тих самих дій, що й первинна і включає в себе як медикаментозну корекцію факторів ризику (нормалізації артеріального тиску, рівня глюкози та холестерину крові), так і зміну способу життя, стилю харчування, фізичної активності, нормалізацію маси тіла, абсолютну відмову від куріння та зниження вживання алкоголю. Пацієнтам, що перенесли інфаркт міокарда чи ішемічний інсульт терапія статинами необхідна незалежно від рівня холестерину крові, а рівень ліпопротеїнів низької густини необхідно знижувати до 1,8 ммоль/л і нижче. Фізичні навантаження для них повинні бути менш інтенсивні, тривалістю до 30-40 хвилин не менше 3 разів на тиждень і не повинні викликати погіршення стану. Окрім цього рекомендована регулярна дихальна гімнастика. Після перенесених інфаркту міокарда чи інсульту:
- Відвідуйте свого лікаря у перші півроку – 2 рази на місяць, протягом другого півроку – щомісяця, в подальшому – 1 раз на квартал.
- Під час кожних відвідин реєструйте ЕКГ.
- Загальний аналіз крові, сечі, визначення рівня глюкози крові проводьте не рідше, ніж один раз на рік, біохімічний аналіз крові, ліпідограму – 2 рази на рік.
- Після перенесеного інсульту проводьте:
— обстеження (ДВГ) екстра – та інтракраніальних судин протягом першого року двічі на рік, далі один раз на рік; — КТ чи МРТ головного мозку через рік після інсульту.
- Після перенесеного інфаркту міокарда проводьте:
— пробу з фізичним навантаженням (велоергометрію, тредміл) не рідше одного разу на рік; — ехокардіографію один раз на 6 – 12 місяців. — холтерівське моніторування ЕКГ (добовий моніторинг) – один раз на півроку. — При необхідності – обстежуйтеся частіше.
- Всім пацієнтам з серцево – судинними захворюваннями рекомендовано проводити щеплення проти грипу щороку.
10. Дотримуйтеся порад свого лікаря, не ігноруйте їх.
Опитування пацієнтів показують, що половина з них не виконують вказівок лікарів щодо режиму прийому прописаних ліків, а чверть не приймають ліків зовсім. Подібне спостерігається і у відношенні до інших рекомендацій лікарів, наприклад, тих, що стосуються змін способу життя, харчування та заняття фізичними вправами. Часто доводиться зустрічатися з відсутністю розуміння реальних причин, що можуть привести до ризику загострення вже наявних хвороб чи виникнення нових, передчасної смерті, яких можна уникнути змінивши своє відношення до хвороби чи попередивши її розвиток. Не будьте байдужими до свого здоров’я! Ретельно виконуйте рекомендації щодо прийому ліків та способу життя. Пам’ятайте, що лікування має бути постійним і будь – які самостійні зміни можуть негативно відзначитися на Вашому здоров’ї. Самолікування, безконтрольний прийом ліків – небезпечні для здоров’я, вони можуть привести до непоправних наслідків. Щоб не трапилося біди – чітко дотримуйтеся рекомендацій лікаря!
