Здоров’я – це все, але все без здоров’я – ніщо! (Сократ)
Проблема здоров’я людини існувала завжди, в усі історичні соціально-економічні формації. Вона виникла з появою людини та видозмінюється й досі відповідно до розвитку культури людського суспільства. А тому здоров’я із давніх-давен вважалося найвищою цінністю, джерелом повноцінного життя, пріоритетом, що визначає можливість реалізації і втілення усього намріяного, всіх устремлінь, як особистих, так і соціальних. Проте зберегти своє здоров’я і щасливе довголіття нині стає все важче. Сотні й тисячі років тому покоління наших предків жили в тісному контакті з природою. Уклад життя і праці був синхронним із природними ритмами. Люди вставали зі світанковою і засинали з вечірньою зорею. Кожна пора року мала притаманні тільки їй вид діяльності і ритм життя. Проте століття за століттям технологічний прогрес і соціально-культурний розвиток людства вносили свої зміни в усталений уклад життя. Безперечно, умови життя і праці сучасної людини нині значно покращилися. Але наслідки цього далеко не однозначні.
Забруднення навколишнього середовища, техногенні катастрофи, поряд із токсичним впливом неякісних продуктів харчування, води, побутової та виробничої хімії таять у собі небезпеку генетичних змін. Науково-технічні досягнення в усіх галузях діяльності людини зумовили зміни і в її житті, характері праці й, безперечно, відобразились на ній самій. Високий рівень механізації й автоматизації виробництв зумовив різке зменшення частки фізичної праці та збільшення психічного навантаження. Темп роботи, монотонність, збільшення навантажень на зоровий, слуховий та інші аналізатори – все це причини погіршення нашого здоров’я. Людина стала менше рухатися і більше нервувати, а від того і хворіти. Крім того, незадовільне матеріальне становище і соціально-політичні перетворення згубно впливають на нас.
Щодо нашої держави, напевно кожен українець і сам розуміє, що найздоровішою нацією нас не назвеш. Підтверджують це і цифри. За рейтингом одного з провідних інформаційних агентств «Bloomberg» Україна зайняла 99-е місце зі 145 країн за станом здоров’я населення. У цьому списку нашу країну розмістили між Іраком і Пакистаном. Крім того, за даними Київського міжнародного інституту соціології 50% українців не можуть назвати себе здоровими. Ще красномовнішим є і той факт, що в порівнянні з країнами Західної Європи в Україні тривалість життя населення менша в середньому на 13років, з Японією – 16-19 років.
Здається, при таких невтішних цифрах, шаленому темпі навколишнього світу і зміні загальнодержавних пріоритетів, людина стає заручником прогресу, технічних благ, своїх досягнень. Проте маючи в озброєнні знання, набуті людством за багато віків, нам все ж під силу зберегти і примножити власне здоров’я. Для кожного точкою відліку на шляху до повноцінного здорового життя може стати Всесвітній день здоров’я. Відзначають його 7 квітня у день заснування Всесвітньої організації охорони здоров’я. Це не просто святкова дата в біографії вельми авторитетної міжнародної організації. У цей день проводяться заходи, що підкреслюють, як багато значить здоров’я людини, і що потрібно зробити для його поліпшення. 7 квітня – не так свято ВООЗ, скільки керівництво до дій. У цей день прийнято озвучувати назву глобальної проблеми світової охорони здоров’я на поточний рік. У 2015-у ВООЗ зосередить свою увагу на безпеці продуктів харчування. Такий напрямок обрано у зв’язку зі зростанням загальної смертності населення від неякісної їжі. Через небезпечні продукти харчування щороку в світі помирає приблизно 2 млн. людей, здебільшого діти. Патогенні бактерії, віруси, паразити чи хімічні речовини, що містяться в їжі є причиною виникнення більш як 200 хвороб, від діареї до раку.
Нині людському організму доводиться виживати в агресивному середовищі. З однієї сторони: різке збільшення токсичних речовин, що потрапляють в організм у вигляді фарбників, консервантів, стабілізаторів; збільшення кількості пестицидів, гербіцидів, солей важких металів у воді. З іншої сторони, знову ж таки існує небезпека зробити наш організм заручником сучасних технологій, спрямованих на здешевлення продукції у збиток якості. Нові технології виробництва продуктів харчування, такі як: рафінування, пастеризація, заморожування; збір овочів і фруктів недозрілими і їхня подальша обробка хімікатами, все ц позбавляє їх поживних речовин і призводить до того, що сучасна їжа може бути не просто некорисною, а й небезпечною.
Розірвати це зачароване коло можна за допомогою натуральних, чистих від різноманітних хімікатів і домішок, якісних продуктів харчування.
Оскільки більшість сучасних людей не мають можливості самостійно вирощувати здорову їжу, на допомогу приходять масові виробники якісних і корисних продуктів харчування та магазини органічної здорової їжі.
Дбаючи про свій організм і гарне самопочуття варто пам’ятати, що здоров’я — це не лише відсутність хвороб і фізичних недоліків. Здорова людина – це перш за все щаслива людина! У ній гармонійно поєднане психологічне, фізичне, духовне і соціальне благополуччя. Якщо ж на глобальні проблеми екології і соціального середовища одна людина вплинути нездатна, переоцінивши свій образ життя і ставлення до нього цілком можливо його змінити на краще. Здорове харчування і помірні фізичні навантаження у поєднанні зі сприятливим психологічним середовищем – ось запорука щасливого і здорового життя!
Будьте здорові разом з медичним центром «Благомед» та магазином «Органік Маркет»
