Медичним центром «Благомед» була проведена конференція для педіатрів, пульмонологів, сімейних терапевтів, алергологів , присвячена вирішенню проблеми вчасної діагностики, сучасного лікування бронхіальної астми (БА) у дітей за участю проф. Беш Л.В. та лікаря-алерголога МЦ «Благомед» Яковенко Т.Л. Бронхіальна астма (БА) відноситься до найбільш поширених захворювань і вражає від 2 до 11% населення [Leynaert В., NeukirchF. etall. , 2000].
В Україні на БА хворіє близько 5% — 2,4 млн. людей [Пухлик Б.М., 2010].
За оцінками експертів ВООЗ, щорічно населення земної кулі втрачає 15 млн. років здорового життя внаслідок БА, а смертність від цього захворювання складає 250 тис випадків в рік [GINA, rev. 2006].
Близько 5% дорослого і 15% дитячого населення планети страждають АЗ у тих чи інших проявах, 40% приходиться на високо розвинуті країни [Alsowaidi S, 2007; V Alerie J. Lund. 2008].
Алергічна БА (АБА) сягає 90% серед дитячої БА і понад 80% БА у дорослих.
Діагностика астми в дитячому віці- дуже складна проблема. Чим менша дитина, тим більша ймовірність того, що періодичні свистячі хрипи не пов’язані з бронхіальною астмою. Якщо такі діти не мають схильності до алергії ( наявність в родині хворих на алергію або наявність атопічного дерматиту в дитини), то в дошкільному віці симптоми бронхообструкції не будуть проявлятися. У дітей з атопічним дерматитом наявність епізодів свистячих хрипів значно збільшують ризик розвитку астми у віці 6 років і старше. При наявності алергічного анамнезу в обох батьків,
можливість захворіти становить — 40-60%, якщо в обох батьків уражений однаковий орган-мішень, то ризик підвищується до 60-80%. Якщо алергія тільки в одного з батьків або в брата (сестри) – 20-40%. Найбільш відповідальна передача по материнській лінії !!!Якщо в найближчих родичів немає алергії – ризик захворіти складає 5-10%.
Бронхіальна астма в усіх вікових групах може виявлятися лише повторними епізодами кашлю, особливо вночі , під час фізичних навантажень та вірусних захворювань. Клінічними симптомами захворювання є приступи ядухи, епізодичне свистяче дихання з утрудненим видихом, кашель в нічний час, під ранок та при фізичному навантаженні.
Порівнюючи з 2008 р., у Волинській області кількість дітей, хворих на БА , зросла на 27.2%.
Перші прояви захворювання в 60 % вперше зявляються у віці 3-7 років, в 18 %- у віці 7-14 років, в 15 %- у віці 1-3 років, в 7 %- у віці 14-17 років. Дуже часто бронхіальна астма маскується під діагнозом : «Обструктивний бронхіт», «Алергічний бронхіт», «Астматичний бронхіт», «Бронхопневмонія».
Діти з недіагностованою БА не отримують відповідної терапії і необґрунтовано лікуються:
— антисептиками (62%),
— бронхолітиками / спазмолітиками (20%),
— відхаркувальними засобами (42,4%)
— антибіотиками (38 %) та імуномодуляторами.
Невчасна діагностика і неадекватна фармакотерапія негативно впливають на прогноз перебігу БА, суттєво підвищують матеріальні витрати. Рання діагностика БА знижує витрати на лікування
на 56,1%. ( Коцур Л.Д., 2010 р)
Найчастіше причинними алергенами у розвитку захворювання у дітей Волинського регіону є кліщі домашнього пилу, піря, епідерміс кота, собаки, грибки.
Загальними принципами лікування алергічних захворювань є елімінаційна терапія ( усунення причинних алергенів, якщо це можливо), медикаментозна терапія ( надається перевага інгаляційним препаратам) та специфічна імунотерапія. Інгаляційна терапія забезпечує виражений місцевий ефект в бронхах, не викликаючи побічних проявів, що дозволяє досягнути лікувальної дії за рахунок малих доз препарату. Специфічна імунотерапія ( АСІТ, лікування алергенами) є єдиним методом, що може вплинути на природний перебіг алергічних захворювань (АЗ).
АСІТ може попередити перехід алергічного риніту у бронхіальну астму . Дозволено проводити з 5 річного віку. При вивченні ефективності застосування алергенів в лікуванні АЗ дозволило виявити ряд переваг AСІТ перед фармакотерапією АЗ:
збереження тривалої (іноді у десятки років) ремісії алергічних захворювань після завершення курсів AСІТ;
попередження розширення спектру алергенів, до яких формується підвищена чутливість;
попередження погіршення захворювання і переходу більш легких клінічних проявів алергії у більш важкі;
зменшення потреби у фармакологічних препаратах або взагалі віддалення перспективи фармакотерапії.
При появі в дитини симптомів бронхіальної астми, слід вчасно звернутись до лікаря-алерголога для підтвердження діагнозу, проведення алергодіагностики та призначення правильної терапії, включаючи АСІТ.
Лікар-алерголог МЦ «Благомед» Яковенко Тетяна .
