//


Симптоми гіперактивності та дефіциту уваги у дітей

    гиперактивные дети    ЩО ТАКЕ ГРДУ ?

        ГРДУ (гіперактивний розлад з дефіцитом уваги) – це поліморфний клінічний синдром, головними проявами якого є порушення здатності дитини контролювати та регулювати свою поведінку, що проявляється моторною гіперактивністю, порушенням уваги та імпульсивністю. Цей розлад поліморфний тому, що немає двох однакових дітей з ГРДУ і він  має багато облич та широкий спектр можливих проявів.

Причиною ГРДУ є особливості будови та функціонування головного мозку, а не погане виховання чи  алергічна дієта.  Справжньою причиною є або генетичні фактори (у більшості випадків), або перинатальне ураження центральної нервової системи. Розлад має ранній початок (у віці до 6 років) і є тривалим.

ГРДУ є розладом розвитку і його прояви присутні з раннього дитинства, вони «вбудовані» в темперамент дитини, а не є чимось тимчасово набутим. При цьому такі риси, як гіперактивність, імпульсивність та порушення уваги виражені невідповідно до віку розвитку дитини, і ці риси призводять до серйозних порушень функціонування дитини в основних сферах життя.

ГРДУ  характеризується раннім початком, поєднанням надмірно активної та важко регульованої поведінки з вираженою неуважністю, відсутністю наполегливості при вирішенні завдань. Такі поведінкові характеристики проявляються у всіх ситуаціях і є постійними в часі. Вважається, що конституційні особливості є основоположними в ґенезі цих розладів.

Кардинальними ознаками ГРДУ є порушення уваги та гіперактивність, при чому вони проявляються більше, ніж в одній сфері життя дитини (вдома, у школі, в лікарні). Порушення уваги проявляється передчасним припиненням завдань,  полишення їх незавершеними. Діти часто міняють одне завдання на інше, втрачають до них цікавість, тому що відволікаються на інше.

Гіперактивність може проявлятися бігом, стрибками, підстрибуваннями, руховим неспокоєм, надмірною галасливістю, балакучістю. Така поведінка особливо проявляється в структурованих ситуаціях, що потребують високого  рівня самоконтролю над поведінкою. Помітною є розгальмованість у соціальних стосунках, надмірно ризикована поведінка в ситуаціях, коли існує небезпека і потрібна певна обережність, імпульсивне порушення соціальних правил (схильність перебивати інших, втручатися в розмову, труднощі в очікуванні чого-небудь, тенденція давати відповідь не дослухавши запитання)

ГРДУ є спектральним розладом і являє собою крайні ступені континууму «активного» темпераменту та нормальних особливостей поведінки дітей.

ОСНОВНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ  ГРДУ У ДІТЕЙ:

А. Наявність симптомів або порушення уваги або гіперактивності-імпульсивності (або ж обох) щонайменше протягом 6 місяців і ці симптоми виражені невідповідно до віку розвитку і призводять до серйозних порушень функціонування.

А1  Порушення уваги передбачає щонайменше  шість симптомів неуважності:

а. часто не в змозі зосередитись на деталях або робить помилки через неуважність у виконання шкільних завдань.

b. часто має проблеми із зосередженням уваги на завданні або грі

c. часто має проблеми з організацією діяльності, роботи

d. часто уникає, не любить або неохоче займається діяльністю, яка вимагає тривалого зосередження уваги (виконання завдань на уроках чи вдома)

e. часто  губить або забуває речі, необхідні для виконання завдань або іншої  діяльності (записи домашнього завдання, книжки, ручки, інструменти, іграшки)

f. легко відволікається на сторонні подразники

g. часто не слухає, коли до нього звертаються

h. часто не дотримується вказівок і не виконує до кінця дані доручення, домашні завдання

  1. забудькуватий у щоденній діяльності.

Гіперактивність

а. не може всидіти на місці, виявляє постійну рухливість.

b. часто залишає своє місце в ситуаціях, де потрібно сидіти (наприклад, на уроці)

c. багато бігає і все перевертає там, де цього робити не варто

d. не здатний тихо, спокійно бавитися або ж відпочивати

e. діє, немов заведений, як іграшка з моторчиком

f. занадто багато говорить

Імпульсивність

g.  часто говорить наперед, не дослухавши запитання до кінця.

h. нетерплячий, має труднощі з очікуванням

i. часто перебиває інших, втручається в їх діяльність та розмови.

НАЯВНІСТЬ У ДИТИНИ ГРДУ ЗНАЧНО ПІДВИЩУЄ РИЗИК ПОЯВИ ВТОРИННИХ ПРОБЛЕМ, ТАКИХ, ЯК:

  • проблеми зі шкільною успішністю та поведінкою у школі;
  • проблемиз антисоціальною поведінкою та кримінальними діями,
  • проблеми у міжособистісних стосунках, соціальна ізоляція – як у дитинстві, так і в дорослому віці;
  • проблеми з психічним здоров’ям – значно підвищений ризик багатьох психічних розладів у дітей та дорослих з ГРДУ (зокрема, зловживання та узалежнення від психоактивних речовин, тривожні розлади, розлади настрою, особистості та ін.;
  • проблеми з ризикованою поведінкою. 
  • П’ять фактів про ГРДУ:
  1. Це найпоширеніший поведінковий розлад дитинства: щонайменше 3% дітей шкільного віку мають ГРДУ (гіперактивний розлад з дефіцитом уваги, синонімом є також термін гіперкінетичний розлад).
  2. ГРДУ проявляється надмірною активністю, порушенням уваги та імпульсивністю, що виражені невідповідно до віку і призводять до порушень функціонування дитини в основних сферах життя.
  3. Більшість поведінкових проблем гіперактивних дітей зумовлені не їхньою злою волею чи неправильним батьківським вихованням, а біологічно зумовленими особливостями функціонування центральної нервової системи.
  4. За умов невчасної та неадекватної допомоги цей розлад може призводити до вторинних ускладнень: шкільної дезадаптації, порушень психологічного розвитку дитини, значних поведінкових та соціальних проблем – як у дитинстві, так і в дорослому віці.
  5. ГРДУ є одним з найбільш досліджених поведінкових розладів, щодо якого розроблено ефективні стратегії та методи допомоги. За належної допомоги та підтримки діти з ГРДУ можуть мати щасливе та повноцінне майбутнє.
  6. ВЗАЄМОДІЇ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО ПОРУШЕНЬ СТАНОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ З ГРДУ ЗДОРОВОЇ САМООЦІНКИ
  • постійна надмірна критика дитини
  • ідеалізація дитини («ти найкраща»)
  • осуд дитини, присвоєння їй негативних ярликів
  • відторгнення дитини
  • залякуванням втратою любові
  • негативні стосунки з дитиною, порушене спілкування
  • надмірні звинувачення дитини
  • порівняння дитини з іншими дітьми у негативний спосіб
  • розчарування у дитині
  • відсутність допомоги у подоланні дитиною її труднощів

        ВЗАЄМОДІЇ, ЩО СПРИЯЮТЬ СТАНОВЛЕННЮ У ДІТЕЙ З ГРДУ ЗДОРОВОЇ САМООЦІНКИ

 

  • безумовне прийняття дитини
  • позитивні стосунки, що базуються на любові до дитини, повазі та вірі в неї
  • позитивне спілкування з дитиною
  • похвала і заохочення дитини, критика без осуду
  • допомога дитині у сприйманні цінності та важливості кожної особи, у неосудливому сприйманні недоліків інших
  • розвиток здібностей дитини
  • навчання дитини важливим життєвим навичкам
  • допомога дитині у подоланні труднощів

Лікар-психолог МЦ «Благомед» — Кардаш Наталія Іванівна












Луцьк. Медичний центр "Благомед". Професійні лікарі та якісна діагностика.